Коперніканський переворот | Архів для Гутов

Гутов

До Києва з лекціями про сучасне мистецтво завітав один із найбільш яскравих і впливових художників Росії – Дмитро Гутов. Для галеристів та бізнесменів квиток на зустріч з теоретиком мистецтва і марксистом коштував 400 доларів, для зацікавленої молоді – безкоштовно. Гутов розповів аудиторії про свої погляди, найцікавіші роботи російських художників та поділився секретами створення своїх найвідоміших інсталяцій.

Дмитро Гутов – художник, естетичні погляди якого викликають не менше цікавості, ніж його творчість. Палкий пропагандист марксистської естетики, Гутов критикує сутність сучасного мистецтва, спотвореного ринковими відносинами. Це не заважає йому виставлятися у найпрестижніших галереях світу і використовувати капітал бізнесменів для реалізації химерних творчих задумів. Він займається популяризацією текстів Михайла Ліфшиця – філософа-марксиста, автора ґрунтовної праці про мистецтво ХХ століття Кризис безобразия, він заснував інститут Ліфшиця, де дискусії відбуваються у вигляді імпровізованих вокальних партій учасників.

Гутов скромно розповідає про своє неспішне життя, нульову продуктивність праці, відсутність уявлень про модні тенденції на арт-ринку та про мистецьку еліту Москви. За його словами, споглядання незвично підсвіченого предмета чи калюжі з бензиновими колами може захопити його на кілька годин. Водночас вражає список його робіт, проектів та виставок, які кожного разу стають подією в культурному житті Росії. Багато його проектів демонструвалися на Венеціанській і Стамбульській бієнале, на фестивалі Маніфеста, а виставки Над чорним багном, Битва новгородців із суздальцями для історії сучасного мистецтва стали хрестоматійними.

Продовжити читати…

У галереї PinchukArtCentre відкрилися три нові виставки художників, які представляють Росію, Британію і Японію. В той час як російські митці тяжіють до балаганного конфлікту з реальністю, роботи британки Тейлор-Вуд і японця Сугіура сповнені легкості і тиші.

“Людям здається, що ми тільки те й робимо, що жартуємо. А ми, між іншим, не клоуни! Іронічне бачення світу і гумор – це різні речі”, – намагаються бути серйозними Сині носи, російські художники В’ячеслав Мізін і Олександр Шабуров. Але київська публіка їм не вірить: раз назвалися “новими юродивими” і сповідують теорію “мистецького кретинізму”, значить так воно і є. Глядач занурює голови в картонні коробки з відео Маленькі чоловічки і заливається сміхом. У коробках – найбільш життєствердний проект з усіх представлених у PinchukArtCentre – відеопроекція крихітного судомного Леніна, гробарів, які завзято кидають в братську могилу живих людей, любовне тріо, яке почергово їсть батон і кохається, боксери і голі жінки – у перманентному русі. Просто, оригінально і концептуально.

Продовжити читати…