Коперніканський переворот | Архів для січня 2012

Існує багато сучасних речей, за якими я особисто вже не встигаю – наприклад, дотикові екрани. Найбільший крок, який я змогла зробити їм назустріч – це погодитися на використання в ноутбуці маленької сенсорної панелі під пальцями. Упевнена, що для таких людей, які так само не люблять, коли палець ялозить по екрану, вигадають назву цієї фобії. Мені навіть стає неприємно, коли у їдальні касирка штрикає руками в електронне меню. А це ж основа сучасного світу – електронна реальність як продовження нашого тіла, людських рухів. Те, що лягло в основу нових популярних ігор – віртуального бадмінтону з екраном чи батлів на гітарах. Це майбутня реальність наших дітей, навіть якщо ми відтермінуємо її екологічними дерев’яними іграшками.

Продовжити читати…

Скандали й публічні заяви – неодмінна риса українських книжкових перегонів останніх років. Чим гучніше грюкають двері за номінантом на премію, тим більша ймовірність подальшого розголосу й інтересу до його книжки.

Власне, національний парадокс полягає в тому, що пересічний українець читає дедалі менше, а дискусії в суспільстві стають дедалі більш літературоцентричними, навіть коли йдеться про політику. Згадаймо, як минулого року далекі від філології громадяни і спантеличені словесники змушені були поцікавитися, чи є в повному зібранні творів Чехова вірші. І якщо два українці врешті-решт зійдуться на тому, що всі політики – однакове лайно, то потім обов’язково посваряться з приводу нової книжки Андруховича.

Продовжити читати…