Коперніканський переворот | Архів для березня 2010

Роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» безумовно став літературною подією року. Завдяки глибині та об’ємності характерів і сформульованих проблем роман відкриває нові перспективи сприйняття української літератури останнього десятиліття. Як і в «Польових дослідженнях», Забужко вдалося поєднати популярну форму з багатошаровим змістом – родовищем, яке раніше ніхто настільки глибоко не розкопував. Мова не лише про історичний пласт роману, який становить близько третини книги і зайняв вагому частину життя самої авторки. Я кажу про характер сучасної людини, в очі якої мало хто заглядав з такою пильністю, як це зробила Забужко.

Продовжити читати…

У Харківському видавництві «Треант», яке почало свою діяльність зі співпраці з доволі непоганими авторами, вийшла збірка прози донецького поета і критика Олега Солов’я «Ельза». З останньої сторінки видання можна зрозуміти, що котресь із чотирьох оповідань називається романом, решті текстів дісталося означення «повість». Виявилося, що жанрова приналежність не має жодного значення, бо по суті це єдиний наратив, розбитий на умовні частини.

Продовжити читати…

Свого часу після перемоги роману «Ключ» Василя Шкляра у конкурсі «Золотий бабай» серйозно заговорили про появу цікавої для масового читача літератури. Наприкінці дев’яностих вихід чи не кожної нової книжки нагадував тоталізатор – а раптом це наш майбутній бестселер, на який усі так давно чекали? З тих пір наклад «Ключа» перевищив дванадцять тисяч примірників, його можна назвати радше лонгселером, що більш характерно для ситуації на вітчизняному книжковому ринку.

Продовжити читати…