Мода майбутнього: репортаж з найвідомішого у світі музею дизайну | Коперніканський переворот

Лондонський музей дизайну представив кращі роботи Хусейна Чалаяна, якого називають провідним філософом у світі моди. В той час, як більшість дизайнерів шукають натхнення у минулому, Чалаян зазирає у майбутнє.

Модний одяг – це не лише те, що існує між haute couture і pret-a-porter. Окрім штучного і  серійного виробництва одягу існує чи не найголовніший напрямок – концептуальний дизайн, в основі якого лежать філософські футуристичні ідеї, які формують загальний образ людини майбутнього. Дизайнерів, які сьогодні створюють не споживацьке, а концептуальне майбутнє, небагато. До них належить Хусейн Чалаян, британський модельєр походженням з Кіпру, відомий своєю унікальною здатністю проектувати інтелектуальні речі, що випереджують свій час. Він підкорив світ мисленням науковця і фантазією художника. Гіларі Александер, фешн-оглядач Daily Telegraph, говорить: „Це те, для чого існує мода. Те, чого ви ніколи не могли б навіть уявити в якості готового одягу”. Чалаяна двічі визнавали кращим британським дизайнером року, а кожна нова його колекція залишає помітний слід в історії моди.

У лондонському Design Museum, що розмістився на березі Темзи, з 22 січня по 17 травня демонструються кращі роботи Чалаяна, об’єднані назвою From Fashion and Back (Від моди – й назад). Речі, представлені в музеї дизайну, показують ключові концепти творчості автора за останні п’ятнадцять років. Це перша масштабна виставка-ретроспекція творчості майстра в Британії. “Легким порухом руки наші брюки перетворюються на…” Відома фраза із радянської комедії в загальних рисах передає суть творчого методу дизайнера. Світ його речей мінливий, предмети побуту можуть перетворюватися на одяг, а одяг – на меблі.

Саме Чалаян уперше вразив світ паперовими сукнями-конвертами, капелюхами-ліхтарями, капюшоном-парасолею з дистанційним  керуванням. Так, в одній із залів музею дизайну можна побачити знаменитий дерев’яний столик, який розкладається у конусоподібну спідницю. Вже в холі виставкового центру глядачів зустрічає манекен із двома чорними балонами – цитата з колекції Kinship Journeys. Тут можна побачити на власні очі близько сорока артефактів, серед яких – світлодіодні сукні (LED-dresses), сукні-трансформери, відеоплаття, лазерні сукні, короткі відеофільми, предмети інтер’єрного дизайну, а також загадкові об’єкти мистецтва без очевидного прикладного значення.

Концептуальна людина майбутнього

Хусейн Чалаян завжди спокушався ідеєю гармонії людини і простору. Він ризикнув зробити з чохла для крісел сукню не задля економії, а заради показу органічного єднання людини і її приватного довкілля. Одяг хорошого дизайнера окреслює межі цієї приватності. Одяг Чалаяна робить людину автономним, але корисним і мобільним елементом світу. Скажімо, відеоробота під назвою Kinship Journey(2003) безпосередньо торкається теми людської самості. Перед нами п’ять екранів, на яких бачимо різні фрагменти подорожі жінки з уявного Лондона до уявного Стамбула. Обидві столиці в глобалізованому світі виглядають ідентично, жінка летить у скляній яйцевидній капсулі. Ідея стрічки з’явилася у Чалаяна після того, як він побував на гонках Формули 1, відтоді йому захотілося створити модель ідеального аеродинамічного автомобіля. Експеримент вилився у співпрацю з цифровими дизайнерами, які допомогли Чалаяну оживити креативний задум.

Жінка, що радше має риси андрогіна, вирушає з підземної парковки у подорож. Минаючи фантастичні краєвиди міст із блоками атомних станцій на обрії, героїня спить, приймає ванну, читає, потрапляє у полон спогадів, створює маленький незалежний від зовнішніх умов світ. Пасажирка в білому – такий собі маленький принц Екзюпері, у якого навіть немає ані троянди, ані лиса, тільки мандрівка до міста, яке стане наступною точкою відліку. Це – висока компресія людської індивідуальності разом з об’єктом, який стає частиною людини. Дванадцятихвилинне відео дає відчуття абсолютної самотності, нестерпної, але водночас необхідної для деконструкції власного „Я”.

Роботи Чалаяна вражають не лише філософським задумом. Зазвичай над створенням однієї сукні працює команда з кількох десятків людей. Технічний дизайнер – відносно нова професія, і саме завдяки попиту в особі Чалаяна такі люди працюють над інженерською складовою костюму за ескізами (а точніше – кресленнями) майстра. Так, колекція 2007 рокуAirborne містить сукні, сконструйовані за принципом мехатроніки – механічної електроніки. Речі Чалаяна можна легко упізнати за асиметричним кроєм, рухомими елементами одягу, інтерактивністю, яку дає людині вбрання. Нижня частина сукні перетворюється на сонячні батареї із дзеркальною поверхнею, або може розкриватися, як пелюстки квітки, викидаючи назовні стріли-тичинки. „Я створюю майбутнє, але намагаюся дбати про індивідуальний підхід до потреб людини. Думаю, мода майбутнього – це одяг, який прислухається до людини і змінюється залежно від обставин”, – переконаний Хусейн Чалаян.

Як відомо, одяг давно став предметом уваги сфер, на перший погляд, не пов’язаних з модою. Маються на увазі новітні розробки у галузі медицини, які залучають наукові новинки суміжних галузей – телекомунікацій, мікроелектроніки, хімічної і текстильної промисловості. Сьогодні людство цікавлять, насамперед, інновації для створення одягу-детектора здоров’я людини, спортивного одягу нової генерації, який миттєво випаровує вологу і підтримує нормальну температуру тіла людини, одягу для немовлят, який би вказував батькам на настрій дитини і її потреби. Недарма Хусейн Чалаян опинився в індустрії спортивної моди – зараз він креативний директор спортивної марки Puma. „Розумний” текстиль поступово перетворюється з наукової фантастики на реальність. І якщо над конкретними видами функціонального одягу працюють вузькі спеціалісти, Чалаян працює з масштабними ідеями, опираючись на філософію Людвіга Вітгенштайна, досліджує обмеженість людського тіла і безмежність думки, намагається оживити метафору польоту, підкорює образ людини пультом керування.

Електронна висока мода

Особливої уваги заслуговують LED-сукні Чалаяна, які потребують серйозного конструкторського підходу. Головний помічник Чалаяна – німецький розробник Моріц Вальдемеєр, який раніше займався різними інноваційними проектами (наприклад, розробкою жіночого спортивного бюстгальтера із сенсорною панеллю, яка визначає серцевий ритм). Робота над однією сукнею може тривати понад півроку. Для цього розробляються механічні прилади, створюється дуже гнучкий каркас зі вшитими дротами. У кожній сукні колекції Airborne 2007 року використано близько 16 тисяч світлодіодів та маленьких кристалічних дисплеїв. У темноті поверхня одягу світиться запрограмованими картинками – на ньому квітнуть троянди або миготять різнокольорові квадратики.

Чалаян пішов ще далі і в 2008 році створив дві лазерні сукні з капелюшками для колекції Readings, поверхня яких вкрита сотнями спеціальних гачків, які рухають світловими компонентами. Одяг розправляється, наче шасі літака, і починає випускати дві сотні лазерних променів довкола, створюючи червоний світловий малюнок на стінах. Залежно від кута нахилу рухомого гачка промені збираються в жмут чи розпадаються китицями у просторі, виблискуючи крізь кристали Сваровскі. Таким чином, Хусейн Чалаян втілив ідею людини-зірки у прямому значенні слова. Чи не вперше мода вийшла за рамки прикрашання тіла і сконцентрувалася не на силуеті самої людини, а на просторі довкола неї.

В експозиції лондонського музею дизайну помітне місце займає інсталяція Repose, варіація якої зараз перебуває в постійній експозиції музею Istanbul Modern. Перед глядачем – фрагмент крила літака, що стирчить зі стіни, електронний годинник і крісло пасажира, вмонтоване в суміжну стіну. Крило літака поступово трансформується, відкриває панель підсвічених камінців Сваровскі, імітуючи підготовку до польоту, в той час як годинник лічить секунди. Інсталяція має на меті показати одночасність непоєднуваних речей – швидкості і спокою. Це той особливий стан, дуже знайомий самому Чалаяну, який часто подорожує між Лондоном і Стамбулом: людина завмирає в салоні літака в очікуванні зустрічі з містом, і водночас непомітно для себе долає тисячі кілометрів.

Швидкість – улюблена тема Чалаяна зразка 2008-2009 років. Остання колекція одягу британця Inertia присвячена темі динаміки в сукнях, яка раніше була притаманна тільки автомобілям і літакам. Швидкість сьогодні прирівнюється до показника якості життя: транспорт, телекомунікаційний зв’язок, сфера послуг і торгівля – все вимірюється швидкістю. В музейній залі представлені манекени в сукнях, форма яких відтворює порив вітру. Ефект посилюється вітродувом, який розвіває волосся манекенів. В деяких сукнях  відчуваються лінії спортивного авто, в інших – органіка, природні лінії пустельного вітру, коливання водоростей. Втім, ідея цієї колекції в тому, що людина стає епіцентром катастрофи, і від швидкості страждає саме людина, а не авто.

Цей весь одяг навряд чи носитимуть в нинішньому десятилітті. Це генеральні ідеї-поштовхи, які можуть матеріалізуватися згодом в архітектурі, в кіно, в літературі. Так, у 2005 році Хусейн Чалаян репрезентував Туреччину на 51-й бієнале у Венеції з короткою відеострічкою Absent Presence, головну роль у якій виконала харизматична акторка Тільда Свінтон, одягнена у вбрання цього ж дизайнера (стрічку також можна побачити в музеї дизайну Лондона). 39-річний Чалаян навіть устиг отримати орден за заслуги у сфері фешн-індустрії у 2006 році. Тож маючи можливість впроваджувати креативні ідеї в комерційно привабливих проектах типу Puma, дизайнер продовжує захоплюватися філософією та футурологією, прикладаючи свої міркування до мінливої сфери моди.

Віра Балдинюк, Новинар

Лондон-Київ