Філантропи затягнули паски: культурі перепаде, але мало | Коперніканський переворот

Благодійний фонд Арсенія Яценюка Open Ukraine прозвітував про виконану роботу за 2008 рік. У зв’язку з економічною кризою плани фонду на наступний рік виглядають значно скромнішими. Однак члени наглядової ради бадьоро переконують, що дотримуватимуться окресленого у Давосі напрямку.

В одному з найдорожчих київських готелів 12 лютого зібралися відомі бізнесмени, дипломати, політики і журналісти, щоб разом обговорити результати діяльності благодійного фонду Арсенія Яценюка Open Ukraine. „Тут зібралися не олігархи. Тепер це представники малого та середнього бізнесу”, – пожартував Яценюк на адресу присутніх в залі заможних людей.

Публічний звіт про виконану роботу був приводом поговорити про більш загальні проблеми, зокрема – про перспективи благодійних фондів в умовах кризи. Ця тема виринула як логічне продовження круглого столу в Давосі, організованого Віктором Пінчуком в рамках днів міжнародного економічного форуму. Нагадаємо, що у Давосі виступ Пінчука торкався кількох головних ідей: сьогодні прийшов момент істини для справжніх філантропів, ідеї можуть приносити великі гроші, але великі гроші не можуть стати джерелом нових ідей. Тому цілеспрямована підтримка інноваційних рішень навіть невеликими коштами безумовно сприятиме виходу з кризи. На київській зустрічі, присвяченій діяльності фонду Яценюка, Пінчук майже дослівно повторив свою швейцарську промову.

Думку українського благодійника поділяють й інші визначні діячі цієї сфери: колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер наголошує на філантропії як на невід’ємній складовій цивілізованого бізнесу. „Уряди країн не настільки гнучкі, щоб відповідати на виклики часу. Благодійні ж фонди допомагають швидше й ефективніше впроваджувати інноваційні речі. Таким чином, філантропія – форма розвитку і об’єднання суспільства.”, – заявляє  Блер. З подачі екс-президента США Біла Клінтона учасники круглого столу у Швейцарії визнають: якщо вони знайшли можливість відвідати зібрання, значить у них ще є чим поділитися з бідними.

Біл Гейтс як приклад

Якщо залишити за дужками дотепи багатіїв, постає питання про реальні цифри, які очікуються на фінансування креативних проектів в умовах економічної рецесії. Не секрет, що орієнтиром для кожного філантропа став цьогорічний відкритий лист Біла Гейтса, одного з найбагатших бізнесменів світу, який віднедавна займається винятково благодійністю. Віктор Пінчук, наприклад, зізнається, що для нього робота у благодійному фонді – це така ж складна, стратегічна і відповідальна праця, як і великий бізнес. Прикметно, що у давоському виступі Пінчук використав поняття „філантрокапіталізм”, що перегукується з концепцією Біла Гейтса про великі можливості „креативного капіталізму”.

У відкритому листі до світової спільноти Гейтс говорить: „Діяльність благодійної фундації відрізняється від звичайного бізнесу тим, що до тебе не прийдуть обурені клієнти, якщо справи підуть не так. Тобі не треба змагатися з конкурентами, а ринкові стрибки цін не визначатимуть твого успіху. Тому ведення фонду має бути ще більш обережним, особливо у виборі цілей, і в цій справі треба вміти визнавати свої помилки”. Якщо такі сфери діяльності благодійних фундацій, як вакцинація дітей, боротьба з голодом, розробка ліків від СНІДу і певних типів раку, генна інженерія дають видимі результати, то освітнім і культурним програмам під час кризи загрожує згортання.

Втім, Гейтс у своєму листі зазначає: „У 2008 році на благодійність ми витратили $3,3 мільярди. У 2009 році замість зменшення видатків ми вирішили збільшити їх до $3,8 мільярдів, що становитиме 7% від наших активів”. Під час кризи, на думку бізнесмена і філантропа, особливу увагу слід звернути на освіту молоді і він щиро закликає уряди усіх країн світу не скорочувати фінансування у цій сфері.

У випадку України попередження і прогнози Біла Гейтса вже мало кого цікавлять. Державні видатки у 2009 році на культурно-мистецьку роботу становлять 23 млн грн, на туризм – 2 млн грн, на книгодрукування виділено 2 млн грн, на кінематограф – 6,5 млн грн. Уже в січні 2009 року у сфері культури спостерігалися затримки виплати зарплат, відсутність запланованого фінансування у різних напрямках – від музейної справи до театрів. У зв’язку з цим 12 січня Президент Віктор Ющенко підписав Указ про невідкладні заходи щодо підтримки культури в Україні. В документі говориться, зокрема, про „недопущення скорочення фінансування Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010 роки, випуску книжкової продукції за програмою Українська книга, культурологічних та літературно-художніх періодичних друкованих видань, зокрема газетиКультура і життя, та телеканала Культура”. На основі цього документа міністр Василь Вовкун закликав представників місцевих влад не вирішувати питання кризи за рахунок культури.

На тлі масового згортання друкованих видань, виселення редакцій гуманітарних журналів з приміщень (про конкретні випадки говориться на сайті Глави держави), закриття  телепрограми Культурний фронт на 1 Національному і подібних речей виконання Указу навряд чи виправить ситуацію в цілому. В умовах жалюгідного жевріння культурного простору України потреба в недержавних фондах постає надто гостро; Ющенко в Указі згадує про необхідність звернення до подібних структур одним рядком.

Практика публічних звітів

Фонд Арсенія Яценюка Open Ukraine засновано у липні 2007 року, однак його звіт вдало припав на час старту політичної активності колишнього голови парламенту. Очевидно, що  іміджева роль фонду для Яценюка посилюється, адже зустріч з пресою відбулася за участі самого Віктора Пінчука. Планувався також приїзд Сергія Тарути, який за рейтингом журналуКореспондент у 2008 році посів 11 позицію серед найбагатших людей України, однак з технічних причин він на зустріч не потрапив. До дискусії долучився й автомагнат Таріел Васадзе, який висловився коротко: „Не можна допускати безкультур’я в країні”.

Ближче до завершення запланований звіт про діяльність фонду і проблеми культури та громадянського суспільства перетворився на брифінг з журналістами, модерований Ганною Безулик, під час якого виринули питання про майбутні президентські вибори і фонд як піар-інструмент у цьому контексті, про підтримку українськими олігархами кандидатури Яценюка. Екс-спікеру довелося пожартувати з цього приводу і вдати, ніби його жарт про 35-річний вік для балотування у президенти – свіжий.

За минулий рік Open Ukraine витратив на програму Культурні горизонти суму 1,7 млн грн. Гроші на проекти отримали митці, які вже мали готовий продукт, але потребували фінансування на гастролі, презентації та поїздки закордон. Представниками фонду були ухвалені рішення щодо 34 заявок (це поїздки  на кінофестивалі, книжкові ярмарки, музичні фестивалі). Приїзд в Україну Санта-Клауса на запрошення Яценюка, як значиться у звіті, сприяв збору майже 26 000 грн на потреби незрячих людей. На увагу заслуговує спонсороване фондом видання Експрес Україна – антологія малої української прози, перекладена чеською мовою, хоча наклад надрукованих книжок сягає  всього 1500 примірників. У березні цього року очікується публікація книжки Євгенії Кононенко російською мовою та наприкінці осені буде видано роман Юрія Винничука – болгарською.

Як можна побачити, принцип роботи фонду – виконання конкретних практичних планів, ухвалених наглядовою радою правління. Однак на засіданні усіх цікавило питання майбутнього: якими будуть обсяги витрат фонду у 2009 році? За словами Яценюка, видатки на проекти Open Ukraine скоротяться на 30%. Найбільш серйозно переглядається програмаМіграція сьогодні, оскільки у світі різко змінилася ситуація з працевлаштуванням заробітчан.

Щодо культурних програм, пріоритетним залишиться напрямок перекладів іноземними мовами українських авторів та фінансування творчих поїздок вітчизняних виконавців. Присутній на зустрічі Павло Гудімов, власник Я Галереї, зауважив: „Треба зробити ставку на певні символи і обрати культурні напрямки, завдяки яким будемо піарити країну. Це має бути сучасна культура, а не лише спадщина, адже діяльність багатьох культурних центрів недалеко пішла від шароварщини”. Цікаво, чи вплинуть слова Гудімова на цьогорічні плани фонду. Скажімо, творчість Фоми і гурту Мандри чи Анжеліки Рудницької, яку пропагує фонд, навряд чи відповідають окресленому Гудімовим напрямку.

А от, наприклад, Каша Сальцова з гурту Крихітка Цахес опинилася серед отримувачів гранту не як музикант, як можна було би сподіватися, а як еколог і громадська активістка. Її проект Торба – природі буде реалізовано за підтримки фонду у вигляді буклетів та інформаційних брошур, а також лекцій у навчальних закладах на тему збереження екології. „Найпростіше, що може зробити людина – відмовитися від пластикової торби на касі. Сортувати сміття чи складати пакет від молока. Форуми і круглі столи – це дуже красиво, але я хочу бачити конкретні результати”, – розповідає співачка Новинареві. За її словами,  грант невеликий, але його може вистачити ще й на те, щоб надрукувати безкоштовні еко-торби для дітей. „Ми вперше виграли щось подібне і в принципі без фонду робили ці речі упродовж року. Якщо вичерпається допомога, знову повернемося до своєї практики, я робитиму щось за свої кишенькові гроші”, – запевняє Каша. Втім, Арсеній Яценюк показав рвучке і затяте несприйняття будь-яких сумнівів чи песимістичних прогнозів. „Ви дайте продукт, а ми донесемо його до Європи!”, – відрубує молодий філантроп.

Зі свого боку Віктор Пінчук як засновник власного фонду заявив, що в його організації фінансування за деякими статтями скоротиться, відбудеться певна оптимізація кадрів, але усі напрямки збережуться. „Ми будемо звертати менше уваги на зовнішній бік, зменшимо галмурно-тусовочну складову презентацій і подій. Фокус буде на реальній доброчинності тим, хто її потребує. Ми продовжимо підтримку інших фондів, Open Ukraine в тому числі, бо у нас збігаються стратегічні цілі”, – пояснив Пінчук.

Представницький круглий стіл фонду Яценюка можна вважати логічним продовженням започаткованих ним Безпекового форуму і дипломатичних зустрічей, а можна прив’язати до старту його паралельного громадсько-політичного проекту Фронт змін. Однак головне побажання Біла Гейтса він виконав: в часи кризи доброчинність має бути публічною, отримувати заохочення від уряду і подавати приклад кожному, в кого є „зайві” кошти.

Віра Балдинюк, “Новинар”