Коперніканський переворот | Архів для грудня 2008

Віктор Андрієнко упевнений, що сьогодні в Україні не знайдеться таких ентузіастів, які б створили комедійне шоу на кшталт «Довгоносиків». “Для кожного часу – свої кумири”, – запевняє він і готується до нових акторських робіт

Як не дивно звучить, у новому році український театр сподівається не лише вижити, а й подарувати глядачам кілька цікавих прем’єр. Одна з багатообіцяючих інтриг – поява знаменитого комедійного актора Віктора Андрієнка на драматичній сцені театру на Подолі. Директор і головний режисер цього театру Віталій Малахов гірко зітхає: “Що я можу просити у новому році для своїх акторів, окрім здоров’я і зарплатні?” Однак зізнається, що планує розширити репертуар новими постановками. Малахов згадує, що у 1979 році, коли створювався Театр естради, він став його першим режисером і художнім керівником. В той час із театрального інституту в колектив Малахова прийшли Валерій Чигляєв, Анатолій Дяченко і Віктор Андрієнко.

“Вітя тоді жив просто у моєму кабінеті, у нього не було житла. А потім його перша прописка у Києві була в мого батька у Броварах. І взагалі, я його страшенно люблю і вважаю одним з найбільш талановитих акторів України. Я вам чесно скажу, вважаю, що Віктор загубив талант видатного театрального актора. Я бачив деякі уривки з Бертольда Брехта, де грав Андрієнко, і це була справжня драматургія. Оскільки я директор театру, і оскільки я дбаю про те, щоб у мене грали хороші актори (зараз в театрі на Подолі грає і Горянський, і Бенюк, і незабаром буде проект з Хостікоєвим), то я хотів би, щоб Віктор Андрієнко взяв участь у проекті”, – розповідає Новинареві Малахов.

Продовжити читати…

У Центрі Сучасного Мистецтва, який офіційно припинить існування 21 грудня, відбулося нагородження премією імені Казимира Малевича. Переможницею стала Алевтина Кахідзе. На черзі – визначення кращих мистецьких проектів і нагородження премією, яку заснував Віктор Пінчук.

12 грудня у журналістів та художників з’явилася чи не остання нагода навідатися до Центру Сучасного Мистецтва – в одному із залів визначали лауреата мистецької премії імені Казимира Малевича . “Ідея премії виникла ще у 2003 році, однак лише тепер її вдалося втілити у життя”, – каже голова журі Єжи Онух,  директор Польського Інституту. Трійку фіналістів конкурсу склали Іван Базак, Лада Наконечна та Алевтина Кахідзе. Міжнародне журі шляхом таємного голосування обрало Алевтину Кахідзе, яка отримала грошову винагороду у розмірі 3000 євро та 5000 грн, а також можливість тримісячного перебування у резиденції Уяздовський Замок.

Продовжити читати…

Героїня повісті “Післявчора” належить до молодого покоління, яке прагне жити комфортно і мобільно, але ностальгує за старими добрими часами паперової пошти та некорисливої дружби.

В нотації до книжки Післявчора Ірина Цілик стверджує, що після п’ятирічного рекламного досвіду вона перебуває “у стані переорієнтації на кіно як спосіб професійного самовираження”. У зв’язку з цим хочеться поставити питання авторці: чим відрізнятиметься її режисерська робота від літературних спроб, а літературні тексти – від справжнього життя Ірини Цілик?

Продовжити читати…

У кінопалаці “Батерфляй-Ультрамарин” відбулася генеральна репетиція прем’єри фільму Федора Бондарчука «Залюднений острів» за однойменним твором Бориса та Аркадія Стругацьких. Але цілого фільму преса так і не побачила

Справжня прем’єра першої частини фільму Залюднений острів (Обитаемый остров) у Києві запланована на 22 грудня і відбудеться вона раніше, ніж у Москві. Зустріч творців картини з пресою можна вважати радше приводом для інформаційного розголосу про подію, аніж повноцінною презентацією. Організатори продемонстрували 30 хвилин Залюдненого острова із застереженням, що на основі побаченого висновки про всю стрічку робити не варто. Очевидно, до 22 грудня пресі слід орієнтуватися на захоплені відгуки про фільм російських критиків Дмитра Бикова та Романа Волобуєва, яких запросили на закритий перегляд стрічки у Москві, або ж покладатися на власні інтуїтивні осяяння.  Федір Бондарчук скористався відомою цитатою “Я забираю глядача за перші три хвилини”, і багато присутніх в залі в це з легкістю повірили – помпезний розмах стрічки, бюджет, спецефекти, спроектований до найдрібніших деталей кіносвіт подіяли на багатьох глядачів приголомшливо.

Продовжити читати…